За Край Доярки

Як тільки півні починаюсь співати
Запалиться вогник деінде в селі
Доярки встають і виходять із хати
Робити найбільші дива на землі

Ідуть доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки

Хто бачив їх працю, цілує їм руки
Бо знає у кожної: добра душа
Я вдячно і щиро, від чистого серця
Складаю про їхню роботу вірша
Додому ідуть і співають доярки
Хоч стомлені дуже, не падають з ніг
Веселі добрі, не схильні до чарки
Красуні дівчата колгоспних доріг

Ідуть доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки

У інших на одязі плями бензину
а я їхня - святим молоком віддає
Працюють натхненно, не знають зупину
Бо люблять так щиро мистецтво своє

Ідуть доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки

Я був у селі, пам'ятаю дитинство
І спогад один пронесу крізь роки
Виходить доярка, виносить напитись
І я молоко п'ю у неї із руки
Народиться пісня молочна і свіжа
Як тільки відчується смак молока
Я син хлібороба, їм хліба наріжу
Дояркою бути - це доля така

Ідуть доярки, доярки, доярки, доярки

Ідуть доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки
Ооо, доярки x2